Любі мертві
залишаються у зимі.
Насінини
в скам’янілому карфагені,
в креогеннім сні.

Нас зігрівають кулі.
Нам співає лед.
Сійся, смерте,
у пульсуючий наш намет,
під епідерміс льолі.

Люлі люлі, милі мої.
Повипадали гулі
з маминого гнізда.
Зметені із лиця землі,
залишаймося у зимі.

В серці муляє:
Втримати не змогла.
Бережися, любий.
Розчленований на два,
Слава твоя єдина.

Advertisements