Не підбиратиму інтонації
до його чотирьох октав.
Краще відіб’ю в такт
ритми десятирічних сердець,
що спинялись на периферіях Союзу
не від путчів, і матчів, і нестачі хліба,
а від голосу викристалізуваного лібідо,
бога, з крильцями на кедах,
мертвого, як однойменна планета.

Ти був першою в нашім житті справжньою королевою,
вусатою Афродітою, мускулистою рапсодією,
першою ВІЛ-інфікованою кров’ю,
азійською любов’ю нарівні з Цоєм.

Слухай, і слухай іще,
як викочується камінь волі
з волохатих грудей у бюстгальтері,
вгору до горла, зважується на язиці,
і ось… абра-кадабра, фокус-покус!
З-під пишних вус
видирається лазерне лезо.

Це вже не Сізіф – це Заратустра
посвячує нас в лігу чемпіонів,
в найексцентричнішу планетарну лігу
просто під Сонцем.

Advertisements