Нечутний гімн гомеричний, тільки порухи губ
видають його значення через могутній гул.
Я люблю порівнювати вир і час.
Випробувана метафора. В ній є сенс.

Навіть той, хто бачив вир лише в керамічній раковині,
вир спінений зубною пастою, милом, чи кров’ю,
навіть він зрозуміє, про що я.
Навіть, якщо і зверхньо: в цій старомодній формі,

порівняння – немов дівча з католицької гімназії.
У задовгій спідничці, насуплене, наче йому за сорок,
а воно ще й не цілувалось, не читало Назона,
звісно, воно не справить на тебе, читачу, враження.

Скажеш:

Часом наповнено раковину.
В ній розм’якають нігті, розмерзаються руки,
мокне білизна, хлюпається ґумове каченя.
Та здебільшого вона порожня.

Ото й усього.

А воно своєї: вир, дир, ча, сс.

Advertisements