відкладаєш сумніви
наче ікри крихти
страшно
дихати
далеко ти

серце викоти
із грудей
невеличке жорно
із дірочкою всередині
чорною

нині
боюсь тебе
завтра любитиму
перев’язана нитями
що у череві лабіринту

в тісних проходах
нагадують:
по той бік гість
по сей
господар
     || оксана максимчук

Advertisements