Твій задум нездійсненний. Сіті зоряні
не підіймають стільки срібних душ
на дек лискучий судна, як хотів Ти.

Вино у глеках, сповнених Тобою,
не кисне, оксамитом цвілі
не покривається, та цінним не стає.

Твій задум нездійсненний. Ті боги,
котрих прогнав Ти в Землю Вічних Снів,
героїв не народять із заслання.

Над водами, у тиші, Ти один.
Твої діла незрозумілі. Слова
кристальне калатало б’ється об

м’які волокна висохлих дзеркал.
Німий, бредеш по круглих сходах,
не обертаючись, не зводячи очей.
                                                            || оксана максимчук

Advertisements